- оповитий
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до оповити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
оповитий
Смотреть что такое "оповитий" в других словарях:
оповитий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
замрячений — а, е. Оповитий мрякою … Український тлумачний словник
обліжний — а, е, розм. 1) Тривалий, затяжний (про дощ, сніг). 2) Суцільно оповитий хмарами … Український тлумачний словник
таємничий — а, е. 1) Сповнений таємниць (у 2 знач.); загадковий, невивчений. || Оповитий таємницею (про людину). || у знач. ім. таємни/че, чого, с. Про що небудь, сповнене таємниць, загадок. 2) Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потойбічний. ||… … Український тлумачний словник
туманний — а, е. 1) Прикм. до туман I 1). || Який складається з туману, утворений туманом. 2) Покритий, оповитий туманом. || З туманом, туманами. || Насичений туманом. 3) Який видніється в тумані; який видніється, як у тумані, як крізь туман. || Який… … Український тлумачний словник
чорний — а, е. 1) Кольору сажі, вугілля, найтемніший; прот. білий. || В одязі такого кольору. || Який має шерсть, пір я такого кольору. || нар. поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. || у знач. ім. чо/рне, ного, с., розм. Одяг, плаття такого … Український тлумачний словник
похмурий — 1) (про погоду, пору року, частину доби, небо із хмарами, дощем, мрякою; про предмети оповитий темрявою, імлою), хмурий, хмарний, хмурний, спохмурнілий, похмурнілий, нахмурений, насуплений, понурий; хмуристий (трохи хмурий); безрадісний,… … Словник синонімів української мови
затуманений — на, не, Пн. Оповитий туманом, димом, мрякою; нечіткий, неясний, невиразний; притуплений у свідомості … Словник лемківскої говірки
